Ани Лорак

Напишу листа

Напишу листа, і не віддам тобі,
Хай про це ніхто не знає.
Все втрачає зміст, коли тебе нема,
Жити в тишині звикаю…

Все, як і тоді, в ту лютневу ніч
Вперше ти сказав: «Кохаю…»
Я шукала слів, і вірила тобі,
А тепер тебе не знаю…

Та час — нестримна течія, мене несе, а я твоя,
В обіймах кольорових снів, в полоні чорно-білих днів.
Бо час — нестримна течія, тебе цілую вже не я,
Хтось подарує тобі день, хтось заспіває ще пісень…

Як живеш, скажи, чи згадуєш мене?
Як сльоза вночі проллється.
Тільки жаль мені, що не почуєш ти
Слів моїх з самого серця…

Та час — нестримна течія, мене несе, а я твоя,
В обіймах кольорових снів, в полоні чорно-білих днів.
Бо час — нестримна течія, тебе цілую вже не я,
Хтось подарує тобі день, хтось заспіває ще пісень…

Час вже промайнув, забути треба нам,
А я не знаю, як…
Інша в тебе роль, а я не вмію так,
Несу свою любов…

Бо час — нестримна течія, тебе цілую вже не я,
Хтось подарує тобі день, хтось заспіває ще пісень…

Течія…

Я твоя…

Бо час — нестримна течія, тебе цілую вже не я,
Хтось подарує тобі день, хтось заспіває ще пісень…

Напишу листа, і не віддам тобі
І не віддам тобі…

Напишу листа, і не віддам тобі
І не віддам тобі…